«Україна без сиріт»

За статистикою, в Україні живе близько 100 тис. дітей, які ростуть без батьків. Невтішні дані. Натомість представники громадських організацій запропонували, як нам здалося, дієву альтернативу. "Україна без сиріт"- так звучить назва і гасло велопробігу країною, що в неділю закінчився в Києві. Організатори - альянс "Україна без сиріт", благодійний фонд "Пілігрим", благодійний фонд "Майбутнє дітям України". Понад півтори тисячі кілометрів подолали діти, їдучи з двох кінців України- Маріуполя та с. Доманове, що на Волині, аби зустрітися разом у серці України - Києві й нагадати про себе, пробудити суспільство, що заснуло під колискову нігілізму. Крутили педалі не лише діти-сироти, а й просто небайдужа молодь, що прагне допомогти дітям.
"Це тільки Бог дав сили цим дітям. У нас була велика мрія та велика мета, що живила нас наснагою і силами, - ділиться думками з "Днем" Віталій Сус, голова благодійного фонду "Майбутнє дітям України", який вів команду із заходу та є співорганізатором акції. - Ми зробили неможливе. Коли ми їхали з Нововолинська до Луцька, довелося пробиратися дуже важкими маршрутами. Дітям малим, яким по 12-14років, це було надзвичайно важко. У них пекли ноги, але ніхто не плакав і не зійшов з дистанції. За період самого велопробігу відбулася велика зміна в самих дітях. Тому що ми ніби стали родиною, здружилися один з одним. Просто з нами був Бог і він творив чудеса".
Діти, які ростуть без сімей, відчувають життєву необхідність у любові й увазі до себе. Їх навчили їсти, їх навчили читати й писати, але вони не жили у власній сім’ї. Згадаймо світові вчення. Кожне з них містить екстракт, який є підѓрунтям суспільної ієрархії й установлює моральні правила. У християнстві про це говорить четверта заповідь Божа: "Шануй батька і матір свою", у східних релігіях- це "виправлення імен" за Конфуцієм, у якому йдеться про підпорядкування сина батькові, молодшого брата старшому. В Україні завжди особливу увагу приділяли повазі до старших та ієрархії в сім’ї.
Діти, які брали участь в акції "Україна без сиріт", охоче висловлювали свою думку про роль сім’ї в суспільстві. "Від сім’ї залежить те, ким стане дитина в майбутньому. Я вважаю, що сім’я дає дитині багато чого. Дивлячись на дітей, які були з нами під час велопробігу, я бачу, як вони змінилися за цих два тижні. Деякі були просто хуліганами, бешкетниками, але вони стали іншими людьми. Дуже важливо, щоб у сім’ї батько відігравав повчальну роль, а мама допомагала свої якості - турботу, лагідність", - розповідає учасник велопробігу Ернест Акопов (14 років, Київ).
У багатодітних сім’ях батькам доводиться важко, але коли всі разом - переживати труднощі легше. "У моїй сім’ї дванадцятеро дітей. Наш батько - зайнята людина, оскільки нас багато. Ми рідко буваємо разом, але в літній період стараємося бачитись. У кожної людини буває складається так, що хочеться відчути підтримку і любов з боку близьких людей. Тому повноцінна сім’я - це така річ, яка надає наснаги в житті. Ті, в кого її немає, страждають від цього", - підсумовує ще одна учасниця Ірина ФЕДОРЧУК (14 років, Рівне). В ініціатора акції Геннадія Мохненка, крім власних трьох дітей, є ще 30 прийомних. Він каже, що вірить, що в кожної дитини України буде любов і свій батьківський дім. Україна має стати країною без сиріт - це основна ідея велотуру. Хоча про результати акції говорити ще рано, її проведення супроводжували яскраві, промовисті події, які свідчать про те, що поступ у цій справі можливий. У ході акції було всиновлено одну дитину зі східних областей України жінкою з Житомира, а одна учасниця стала похрещеною.

Олеся Яремчук


Газета "День", 30.06.2011; №111

новий коментар щоб помістити своє повідомлення чи коментар на сайт, ви повинні зареєструватися або ввійти під своїм ім’ям, якщо ви вже зареєстрований користувач