Підтримка молодих мам: новий тренд в захисті прав дитини

    За даними Донецького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, в 2010 році 125 жінок намагалися відмовитися від своїх новонароджених дітей. Троє з них зробили це без попередження (втекли з пологових будинків), 44 – скориставшись допомогою соціальної служби, змінили своє рішення. Що залишилися 78 все ж здійснили задумане.

    Партнерська мережа «Маленька мама» об’єднала 3 суспільних організації в Донецької області (ДГМО «Альтернативний молодіжний центр» - м. Донецьк, ОМО «М.АРТ.ІН-клуб» - м. Макіївка і БФ «Пілігрим» - м. Маріуполь) довкола мети допомогти молодим соціально уразливим жінкам відбутися як матері і захистити таким чином їх дітей від сирітської долі. На даний момент послугами «Маленької мами» користуються 18 молодих жінок:  8 мам в Макіївці виховують 10 дітей, 7 молодих жінок з 7-ма малятами в Донецьку, а також 3 мами з трьома дітками в Маріуполі. Крім того в Донецької області існують ще декілька християнських соціальних будинків для мам з немовлятами: у м. Донецьк працює реабілітаційний центр «Будинок Бертіни», де зі своїми 10-у дітьми проживають 7 мам, а також притулок Церкви «Рема» в Макіївці – зараз в нім 4 мами з 8-у дітками. Ці будинки не входять в партнерську мережу «Маленька мама», але здійснюють ту ж місію, працюють в схожому форматі і підтримують зв’язок один з одним.  За 6 місяців послугами трьох громадських організацій скористалися 35 жінок, малята яких виявилися в небезпеці бути розлученими зі своїми мамами. Хтось з жінок проживав в соціальних будинках, хтось просто отримував необхідну консультаційну або матеріальну підтримку. Більшість реципієнток -  самі молоді сироти.  Статистичні дослідження показують, що країни, які витрачають менше грошей на систему охорони суспільного здоров’я і соціальні послуги, в цілому мають більшу кількість дітей в інституціях. У Україні на сьогоднішній день налічується більше 100 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, близько половини цих дітей не є біологічними сиротами, тобто мають живих батьків. Більше 28 000 з них знаходяться в інтернатних установах, підлеглих різним міністерствам – освіти і науки, охорони здоров’я, праці і соцполітіки. Фахівці визнають, що якими б ефективними не були установи і інституції, вони не забезпечують належного догляду за дітьми, розлученими зі своєю сім’єю.

Вікторія  Федотова, керівник НГО "М.АРТ.ІН-клуб":

 - Ми вважаємо, що найбільш  актуальна модель допомоги новонародженій дитині - це допомога його   сім’ї.  Це  пріоритет.  Саме  у  цьому  віці - до двох років - закладається фундамент  фізичного  і психо-емоційного здоров’я людини, і жодна  інституція не може замінити дитині на цьому етапі мати. Думка, що  молоді дівчата-сироти не в змозі піклуватися про своїх малят, ми  спростовуємо  досвідом  своєї  роботи.  Такі  мами дуже потребують допомоги.  Допомагаючи  їм, ми розриваємо замкнутий круг сирітства, в якому сирота народжує сироту".  Тривале знаходження дітей особливо раннього віку в сирітських установах має негативні наслідки для здоров’я і розвитку дітей. Економічні наслідки інституалізації дітей також негативні – держава вимушена містити таких дітей тривалий час, тоді як підтримка сім’ї дитяти, що опинилася в кризисній ситуації, дозволяє скоротити в часі період залежності від державної підтримки дитини і його сім’ї.  Впродовж останніх 50 років багаточисельні дослідження зафіксували факти того, що у дітей, які зростають і виховуються в інституціях, часто спостерігаються затримки у фізичному, емоційному, соціальному і когнітивному розвитку (Bowlby, 1951; Hodges & Tizard, 1989; Johnson et al., 2006; Vorria et al., 1998; Wolking & Rutter, 1973).  Серед основних причин, що підштовхують батьків відмовитися від своїх новонароджених дітей економічні причини; відсутність освіти в матері; недолік спеціалізованих послуг в територіальній общині; відсутність  знань у сфері статевого життя і послуг з планування сім’ї; погані умови життя і безпритульність; юний вік батьків і ін.

Олена Семикина,  начальник  відділу  Донецького  міського  центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді: 

- За даними Донецького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді, в 2010 році 125 жінок намагалися відмовитися від своїх новонароджених дітей. Троє з них зробили це без попередження (втекли з пологових будинків), 44 – скориставшись допомогою соціальної служби, змінили своє рішення. Що залишилися 78 все ж здійснили задумане.

У соціальних центрах молоді матері можуть знаходитися зі своїми крихітками до тих пір, поки потребують допомогу. За час перебування в центрі, їх чекає багато що взнати, багато чому навчитися. 

Тетяна  Носач,  керівник  ДГМО "Альтернативний молодіжний центр":

- Найважливіше в нашій роботі - сформувати прихильність між матір"ю і малям. Тут всі засоби важливі. Головне, на що ми робимо акцент - це  грудне   вигодовування.  А  ще  дуже  важливо  дати дівчині багаж життєво  важливих  навиків:  ми  вчимо  наших  матусь  готувати, прати, прибирати,   здійснювати   покупки.  По суті  все  в  центрі  вони  роблять своїми руками. Це важливо, тому як багато хто з молодих мам, які до нас   потрапляють,   має   за  плечима інтернат, де вони не могли цьому  навчитися.     На зустріч в «Місто Сонця» приїхали дівчата з макіївської «Маленької мами» - тут вони змогли поглянути, як живеться таким же як вони матусям в Донецьку, а також познайомилися з «випускницями» проекту.  Одна з них – Ілона Белодедова.    17-річна сирота звернулася за допомогою в «Мартін-клуб», будучи студенткою ПТУ. Народивши чарівну дочечку, Ілона в корені змінила свій спосіб життя: розлучилася з шкідливими звичками, стала добріше, охайніше, чуйніше. Рік тому вона вийшла заміж і оселилася недалеко від соціального будинку «Мартіна-клубу». Одного дня запропонувавши свою допомогу, коли захворів один з вихователів, Ілона успішно стажувалася і тепер сама працює в «Дитячому селі» вихователем і соціальним працівником.     Другі імениті випускники – це сімейство Шейкиних: мати Катерина, батько Вова і найголовніший член сім’ї – півтора однорічний Денис. Хлопці закінчували навчання в тому ж макіївському ПТУ, звідки родом наша попередня героїня – Ілона, коли взнали, що Катя чекає дитину. У студентський гуртожиток, де вони обидва жили, з малям повертатися було категорично заборонено – немає відповідних санітарно-побутових умов. І молоді батьки були вимушені написати тимчасову відмову від маляти. Але жити без нього вони не могли. Не минуло і тижня, як молода мама примчалася у супроводі соціальних працівників «Маленької мами» в лікарню визволяти свого крихітку. Оселилися удвох в «Місті Сонця», батько Вова продовжував жити в студентському гуртожитку, вчився. У повному складі сім’я збиралася в основному на вихідних. Як тільки обом юним батькам виповнилося 18, зіграли весілля. За допомогою юриста громадської організації відстояли своє право на закріплене житло.  Сьогодні вся сім’я живе в Макіївці – в квартирі Вови, але скоро планує почати ремонт у Катрусиному будинку – в Донецьку. Там хлопці думають оселитися вже в найближчому майбутньому, записали Дениса в чергу в дитячий сад.     «Маленькі мами», в житті яких вже утихли бурі і нелади, прийшли підтримати тих, кому ще належить пройті нелегку дорогу від розгубленості і відчаю до усвідомлення того щастя, яке прийшло в їх життя з появою дитини. Вони були щасливі продемонструвати на власному прикладі, що навіть в такому юному вони змогли стати справжніми матерями для своїх карапузів.