Наркоман з 11 років «за компанію»

Щоб роздобути собі дозу, 17-річному Ігореві жодного разу не довелося вкрасти. За всі 6 років свого стажу наркомана, дурман йому приносили доброзичливі друзі. Просто аби хлопчина коловся разом із ними.

У свої 10 років Ігор втратив маму і з тих пір життя його радикально змінилося. Він почав бродяжничати, але незабаром вуличні хлопці підсадили його на голку – він почав вживати наркотики. Спочатку це була просто цікавість, потім звик, і останні 6 років свого життя хлопчина витратив на сумнівне задоволення. Його так звані друзі готові були метушитися і ділитися з ним дозами наркотиків, аби лише Ігор був у компанії з ними.

Кілька разів Ігор намагався покинути рокову звичку, але його вистачало максимум на два тижні. Вже і радий був стати вільним, але сил і волі не вистачало.

Одного разу Наталя Валеріївна, майстер-вихователь Макіївського училища, де проходив навчання Ігор, рішуче взяла квиток на автобус та привезла Ігоря до Маріуполя, у центр дитячої реабілітації «Республіка Пілігрим».

Так Ігор вдруге змінив своє життя. Зараз він знаходиться у «Пілігрімі» і його абсолютно не тягне вживати наркотики. Тут хлопець також знайшов свого знайомого з Макіївки – такого ж як він сам «волоцюгу». Вихователі і шкільні вчителя помітили, що Ігор доброзичливий, зі спокійним характером. Він одразу знайшов спільну мову з багатьма пілігримами, проявив зацікавленість спортом, зокрема футболом.

За його власними словами, він тепер зовсім по-іншому дивиться на своє життя та майбутнє. Ігор намагається забути і більше не пригадувати втрачені 6 років, щоб залишити собі шанс заповнити цей пробіл зовсім іншими заняттями та перспективами.