Місто дітей: луганські посадовці готові допомагати дітям-сиротам

Минулої середи, на східцях перед входом до Луганської облдержадміністрації почалося незвичайне будівництво. Буквально за декілька хвилин виросло “Місто дітей”. Саме так називалася акція правозахисного центру “Поступ”, який вирішив виступити на захист права дітей-сиріт на житло.

- Дитяча правозахисна приймальня, яка діє на базі правозахисного центру “Поступ”, у рамках проекту “Дитяча правозахисна мережа Донбасу” працює зі справами 9 дітей. Серед них 4 сироти, які взагалі не мають закріпленого житла. А за двома братами закріплено будинок, але він не придатний для проживання. Заплутана ситуація із позбавленням батьківського піклування ще двох наших клієнтів — брата і сестри: за братом закріплене житло, що правда також у стані, що не відповідає житловим нормам, а сестра взагалі не має закріпленого житла, - каже соціальний робітник мережі у Луганську Іветта Кузьмина. - Наявні порушення житлових прав дітей вразливих груп дають нам підстави стверджувати, що перелічені факти не є поодинокими та являють собою звичну практику роботи органів влади та місцевого самоврядування.
Оскільки влада не готова забезпечити усіх дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, житлом, яке їм гарантовано українським законодавством, правозахисники вирішили привернути увагу громадськості до цієї проблеми... не дуже звичним способом - “побудувати” житло, яке зазвичай будують для себе бездомні люди. Джерелом сировини для такого житла бомжі, як правило, використовують те, що знайдуть на найближчому смітнику. Учасники акції зібрали картонні коробки, на яких і розташувалися перед будівлею адміністрації. У “містечку” знайшлося місце і для інших символів, які асоціюються з місцями мешкання безпритульних осіб: деревам, лавочкам, каналізаційним люкам.
Однією з цілей акції було привертання уваги громадськості. Перехожі звичайно ж, дивлячись на таке місто під стінами адміністрації, не могли пройти повз. Дехто з них щиро перейнявся проблемою: вона насправді не може залишати спокійною жодну свідому людину.
- Ми, дорослі, не можемо вирішити безліч проблем, а це ж діти, до того ж сироти — хто ж їх захистить? - відверто засмутився луганчанин Василь Іванович. Деякі мешканці Луганська та гості міста ставили свої підписи під зверненням до голови облдержадміністрації Олександра Антипова та голови Луганської обласної ради Валерія Голенка.
Дядьку, дайте десять копійок….
Звернення до влади, яка зобов’язана захищати права дітей вразливих груп, полягало у проханні правозахисників розібратися з наявною житловою проблемою дітей-сиріт, а також підштовхнути органи влади до прийняття конкретних кроків щодо вирішення цієї проблеми у Луганській області, частково шляхом діалогу та спільних дій з громадськими організаціями, які працюють у сфері захисту прав дітей.
На плакатах учасників — дитяче гасло: “Хочу додому!”. Адже дитинство швидко минає, а дім у вже дорослих сиріт так і не з’являється.
Підтримати акцію прийшли й самі сироти, які особисто зіткнулися з проблемою відсутності житла. Деякі хлопці та дівчата, які звикли до думки, що у цьому світі їм вже ніхто не зарадить і власного житла вони ніколи не матимуть, стояли на відстані і збоку спостерігали за тим, що відбувається. Однак знайшлись і ті, хто не побоявся відкрито розповісти про проблеми як журналістам, так і посадовцям.
Ігор, учень професійно-художнього ліцею м.Луганська, має закріплене житло відповідно до одного документа. Згідно ж з іншим — житло належало його матері, а він, досягнувши 18 років, ще не приватизував його, тобто нині це житло знаходиться у власності держави. Та й жити у цьому будинку абсолютно неможливо.
- Коли мама померла, мені було 9 років, а старшому брату 10. Нас увозили наступного дня і будинок був у порядку. Коли я повернувся з інтернату, то побачив будинок, у якому жити не можна: у даху величезна дірка, вікна без скла, забиті дошками, замок — сама лише назва — це засув, який може відкрити кожен. Коли я пішов до селищної ради, заступник голови покликав якогось чиновника і сказав йому піти зі мною подивитися будинок, але той відмовився.

Приблизно близько десятої учасники планували переміститися до будівлі обладміністрації.
- Стає прохолодно, а наші хлипкі будиночки не замінять даху над головою, тож ми вирішили пройти до будівлі та оселитися у ній, адже там завжди тепло, навіть килими на вході є, - каже один з організаторів акції Ярослав Мінкін.
Однак посадовці випередили цей задум і першими вийшли на контакт. Оганізаторами акції під час бесіди з заступником голови адміністрації Юрієм Арєф’євим та начальником обласної служби у справах дітей Раїсою Родіною були досягнути усні домовленості про співпрацю. Крім того, Раїса Родіна запевнила соціальних робітників дитячої правозахисної приймальні, що регулярно займається вирішенням житлових проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування:
- Хіба ви вважаєте, що я не знаю про те, що багато сиріт мають проблеми з житлом? Але ж закріплення і надання житла дітям цієї категорії — компетенція органів опіки та піклування, які знаходяться при органах місцевого самоврядування. Сама лише служба у справах дітей не в змозі вирішити цю проблему. Надайте мені імена та прізвища ваших клієнтів, та ми намагатимемося їм допомогти.
По розкладених на асфальті картонках із байдужим виглядом йшли чиновники, які поспішали на засідання обласної ради. Поламані штучні дерева учасники акції, що закінчувалася, поспішали прибрати у коробки. Однак саму проблему так просто не прибереш, тим більше, що є клієнти Луганського дитячого правозахисного центру, які готові відстоювати свої права. Впевнено можна сказати, що будуть з’являтися і нові, право на житло яких також порушено. А ось чи допоможе їм влада Луганщини — побачимо.

Р.S. Коли правозахисники готувалися до акції, на сайті облдержадміністрації та в інтернеті можна було знайти інформацію лише за 2007 рік і розмиті дані про програму, одним з пунктів якої було забезпечення права на житло сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У відповіді на офіційний запит містилися лише данні про загальну кількість сиріт та про відсоток дітей, які мають закріплене житло. Після пікетування і вихода до ефіру сюжетів про акцію, інтернет наповнився інформацією прес-служби облдержадміністрації про успішну діяльність щодо вирішення житлової проблеми юних громадян України. Браво!

	16.11.09 | Степовик То пройшло понад 2 місяці. Бодай чиясь житлова проблема розв"язується?
новий коментар щоб помістити своє повідомлення чи коментар на сайт, ви повинні зареєструватися або ввійти під своїм ім’ям, якщо ви вже зареєстрований користувач